«Нумо зиму проводжати, весну-красу зустрічати!» — чути сьогодні у містах та селах. І це означає, що прийшла Масляна — стародавнє свято проводів зими і зустрічі весни, відоме ще з часів язичництва.

        А яка ж Масляна без рум’яних, золотистих млинців? Давним-давно люди вірили, що круглий, гарячий млинець — це символ Сонця, яке цієї пори все яскравіше світить в небі, подовжуючи дні.

     Млинці і нині є незамінним атрибутом свята, їх роблять з різноманітними начинками та з задоволенням їдять разом з іншими стравами на святковому столі.

___________________
       Перші згадки про Масницю («Попільну середу») в календарях наших предків датуються ІV ст. н. е. (календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки — сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у ІХ-ХІІІ століттях, в часи і на теренах Київської Русі.
Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем М'ясниць. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Християнська церква додала Масниці у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. 
(Матеріал Вікіпедії — вільної енциклопедії)
_____________________________________