Доповідь на тему "Інноваційні технології на уроках математики"

     Теоретичні та методичні засоби сучасного уроку, адекватного потребам сьогодення, перебувають на стадії розробки, осмислення, практичної апробації. Хоча, звичайно, в цьому напрямі є певні досягнення.

Проблема полягає в тому, щоб надати методологію вибору та механізм  реалізації вибраного вчителем  змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів  як з урахування інтересів та здібностей  учнів, так і його особистої індивідуальності. Окремі форми та методи навчання повинні поступатися цілісним педагогічним технологіям загалом і технології навчання зокрема.

Поняття «педагогічна технологія» виникло давно, але остаточного значення, яке б задовольнило всіх, досі не існує. Тому, розглядаючи технологічний підхід до навчального процесу, більш правильно вживати термін «освітні технології».

     У дидактиці виділяють три освітні групи технологій:

• Технологія пояснювально- ілюстративного навчання;
• Особистісно – орієнтовані технології;
• Технології розвивального навчання.

Кожна з цих груп включає кілька конкретних технологій навчання (наприклад, модульна технологія, диференційне навчання, технологія опорних сигналів, проблемне навчання тощо).

Характеристика деяких технологій навчання
та можливість їх використання на уроках математики..

Проблемне навчання

Проблемне навчання – така організація навчального процесу, яка передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів  у її розв’язанні. Це веде до ґрунтовного засвоєння й закріплення наукових положень, розвиває творче мислення і здатність до самостійної діяльності. Проблемна ситуація завжди базується на суперечності.

Навчальна проблема – суперечність між старою та новою інформацією.

Проблемне навчання завжди містить тезу та антитезу.

Алгоритм дій

1. постановка проблеми.
2. визначення шляхів її розв’язання
3. вибір оптимального шляху
4. розв’язання проблеми.

Майже на кожному уроці математики ми розв’язуємо проблемну ситуацію, наприклад: під час вивчення властивостей рівнобедреного трикутника (7 клас), доцільно роздати дітям трикутники, щоб вони виміряли кути та сторони, з’ясували співвідношення , лише потім довели за допомогою теорем.

Теоретично обґрунтував проблемне навчання американський філософ Дж. Дьюї (1859 -1952).

Питання проблемного навчання висвітлено у працях  М. Мамутова, Т. Ільїної, Г. Вернера, В. Окопа, А. Матюшкіна, П. Підласистого та ін.

         Групові та колективні  технології навчання.

Це така форма організація навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями  (взаємо навчання у групах). Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною. Найбільш поширеними нині є робота в парах та групове розв’язування проблемних завдань.  Сучасні групові технології розроблені та апробовані О. Рівіном, В. Дяченком. Однією з головних умов успішного застосування групової роботи є правильний розділ на групи.  Потрібно залучати до цього процесу психолога та класного керівника.

     Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання: формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоювання та передачі інформації; сприяють формуванню комунікативних рис учнів, активізують розумову діяльність.

Навчальний «Мозковий штурм»

Доречно використати:

• для кількох рішень конкретної проблеми;
• під час організації групової форми роботи;
• для розв’язування творчих, евристичних задач, що розвивають креативність мислення.

Алгоритм дій.

1. Обов’язків інструктаж груп. Головне правило – не критикуй!
2. Вибери ведучого, секретаря, спікера.
3. Чітка регламентація часу на всіх етапах роботи.
4. Створення банку ідей (приймаються будь – які ідеї, навіть найнеймовірніші).
5. Аналіз ідей у групі.
6. Обробка результатів.
7. Озвучення спікером результатів роботи групи перед класом.
8. Підсумки.

Типовими помилками є:

• Неправильне визначення завдання, теми для обговорення
• Критика висунутих ідей
• Втручання у роботу груп

Ігрові технології навчання

Технологія ігрового навчання – це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру  (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації). У дидактиці поступово відмовляються від терміна «гра» і віддають перевагу терміну «імітація». Навчальні ігри мають на меті, крім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок. Ще й надання учневі можливості самовизначення, розвитку творчих здібностей, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання тощо.

Структура гри

Ігрова задумка

Правила гри

Ігрові дії

Дидактичні завдання

Обладнання

Результат гри.

Найбільш поширені навчальні ігри: 1) змагання (КВК, турніри, вікторини тощо).

2) імітації (дискусія, суд, ток-шоу, драматизація, аукціон тощо).

Дискусія

      Дискусія – обмін думками з певної проблеми. Одні дидактик розглядають дискусію як метод навчання, інші – як форму організації. Українські дослідника вважають її різновидом рольової гри.  Організація дискусії тісно пов’язана з груповою роботою. Продуктивність дискусії залежить від ґрунтовного оволодіння  учнями необхідною інформацією.

           Схема проведення дискусії

1. Введення  у проблему.
2. Об’єднання учнів у групи.
3. Розподіл  функцій та завдань у групі.
4. Обговорення.
5. Підбиття підсумків.

Метод проектів

Суть методу проектів полягає в досягненні дидактичної мети через детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитися реальним практичним результатом – проектом. Проектом може бути відеофільм, стіннівка, альбом, доповідь, комп’ютерна презентація тощо. Метод проектів передбачає використання індивідуальної, парної, групової роботи.

                                    Етапи роботи над проектом.

1. Оголошення теми, мотивація.
2. Вибір теми та форми проекту, прогнозування результатів.
3. Вибір методів дослідження, розподіл обов’язків між членами групи.
4. Консультація вчителя щодо джерел інформації  та втілення проекту.
5. Збір інформації учнями, обговорення. Аналіз, висновки.
6. Розподіл обов’язків для представлення результатів роботи.
7. Оформлення проекту, підготовка виступу.

Метод проектів розробили американські педагоги Д.Дьюї та В. Кілпатрік.

Предметні прийоми на різних етапах уроку

Початок уроку має створити відповідний настрій на навчальну діяльність. Можна почати  напівжартівливо, знайомлячи учнів із планом уроку: «Спочатку ми помилуємося вашими глибокими знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок – порозв’язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне».

Добрий настрій на роботу дає відповідна музична пауза.

Якщо учні регулярно подають домашнє завдання на перевірку, то ця процедура відпрацьовується і закріплюється надовго.

Використовуйте гру-відпочинок посеред уроку. Гра повинна допомагати пізнанню, займати чітко відведений час.

Психологи рекомендують використовувати, крім голосових, ще й невербальні команди (жести, міміку).

Запропонуйте на початку та в кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан за допомогою спеціальних піктограм:

☺ гарний настрій

 ○  середній

 ○  поганий

Якщо «посмішок» у кінці уроку стало більше – урок вийшов.

Домашнє завдання

Домашнє завдання повинно мати три рівні:

1)      обов’язковий мінімум (під силу будь-якому учневі);

2)      тренувальний;

3)      творчий (скласти до теми кросворд, плакат, казку, вірш, розробити власні дидактичні матеріали тощо).

Талановитим учням пропонують особливо складні завдання.

Подача домашнього завдання може бути цікавою. Наприклад:

      влаштувати пошту (домашнє завдання у конвертах);

      використати якусь формулу, відповідь буде номером домашньої задачі.

Організація активної роботи на уроці

Типові помилки

Учитель намагається зацікавити дітей дуже абстрактними для них поняттями.

Учитель мотивує вивчення словами «Ви повинні вивчити…» (Кому? Для чого?)

Прийом «Приваблива мета»

Шукайте просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень учнів. Здивуйте учнів,  адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.

Прийом «Відтягнута відгадка»

На початку уроку учитель задає загадку, наводить цікавий факт. Відповідь на поставлене запитання буде знайдене під час роботи над новим матеріалом. Можна це робити наприкінці уроку, щоб з нього почати наступне заняття.

Прийом «Знайди помилку»

Пояснюючи новий матеріал, учитель навмисне припускається помилок, про що обов’язково заздалегідь попереджає учнів. Можна успішно використати й для письмових занять. Наприклад: 2+2*2=8 (правильна відповідь 6)

Не слід використовувати цей прийом, якщо в учнів немає засобу довести істину.

Прийом «Практичність теорії»

Введення в теорію учитель здійснює через практичні задачі, користь яких очевидна учням.

Прийом «Запитання до тексту»

Цей прийом використовується, зазвичай, під час закріплення знань (на уроці чи вдома). Учитель пропонує учням після ознайомлення з параграфом підручника, виділити головне, поставити запитання або додати до запитань після параграфа свої. Цим прийомом добре користуватися під час захисту учнівських робіт, виступів, повідомлень.